Найскладніша доля була у поетів… Надзвичайно трагічним був їх життєвий шлях. Але творці були переконані, що українська культура повинна жити, розвиватися і процвітати. Через це вони зазнавали жорстких репресій з боку радянської влади. Більшість творів поетів були заборонені та знищені. Через палку любов до рідного краю, батьківщини та творчості їх доля була дуже трагічною. Але такі діячі назавжди залишаться в пам’яті українського народу як справжні борці за свободу і справедливість.
З метою відзначення ювілейної дати і вшанування пам’яті поетів-земляків Володимира Сосюри та Василя Стуса здобувачі освіти ДНЗ «Краматорського вищого професійного торгово кулінарного училища» долучаються до літературного вернісажу «Різдвяні ювіляри». У відео лунають поезії Володимира Сосюри «Як не любить той край», «Люблю весну, та хто її не любить», «Я знаю силу слова», «Рідна мова» та Василя Стуса «Терпи, терпи», «Даруйте радощі мої», «У цьому полі, синьому, як льон».