22 березня. Це просто день? Просто весна? Просто тече річка, падає дощ, замерзають краплі на гілках… А життя? А стихія? А те, що без води не було б ні слова, ні посту, ні миті цього світлого дня? У Краматорському вищому професійному торгово-кулінарному училищі вшанування міжнародного дня водних ресурсів було особливим. Вода стала головною героєю. Перекотилась старовинними казками, завирушилась хокку, заквитла дощовими краплями, замислилась над стежками Гангу. Організатори — викладачі стихій: Сергій Олександрович Маришев (хімія, біологія, екологія) та Ольга Василівна Трунова (географія, психологія) — стали провідниками у світ води. Ми розгадували загадки, слухали мудрі книги, заглядали в глибину себе, пригадували перший дощ в дитинстві.
А в кінці — питання: Вода дарує силу чи забирає її? Вона несе життя чи випробовує нас? Чи справді ми розуміємо її могутність?
Мовчання. Роздуми. І раптом — слова, що народжуються, як хвилі. Думки, що лунають, як відлуння крапель у весняному лісі. Історії, що течуть крізь нас, як річка часу.
Цей день залишив відбиток у кожному. Бо вода — це більше, ніж просто стихія. Це ми. Це світ. Це життя.