Види спортивного єдиноборства, засновані на відродженні самобутньої культури Украйни і славних традицій козацтва дало поштовх до реконструкції різних національних видів єдиноборств. За час незалежності України виникло чимало шкіл бойових мистецтв, найвідомішою з них стали «Бойовий Гопак», з центром у Львові, «Собор» в Києві, «Спас» у Запоріжжі, «Хрест» в Тернополі і «Сварга» в Прикарпатті.
Український вид національного бойового мистецтва під назвою «Спас» набирає все більше обертів, поступово, але впевнено виходить на рівень японських бойових мистецтв, айкідо, карате та дзюдо, російських систем на основі самбо і навіть корейського Хапкідо. Він був визнаний як національний вид бойового мистецтва і сьогодні в Україні.
Презентує школу Володимир Лихобаба – старший лейтенант Українського реєстрового козацтва, майстер спорту України. Приблизно шість років тому, під керівництвом відомого майстра бойових мистецтв Вотчеля Олега підполковника УРК, ми організували молодіжну групу, зацікавившись національними бойовими традиціями України.
Так була створена група бойового звичая «Бойовий Спас», вид бойового мистецтва, заснований на принципах національного, морально-етичного, фізичного і духовного виховання, він нерозривно пов’язаний з відродженням народних традицій саме так і виховуються патріоти України.
Але передусім треба знати свою історію і традиції, а сучасний «Спас» – це універсальна система змішаного єдиноборства.
Звідки пішов наш бойовий звичай Спас? Перефразовуючи слова Нестора-літописця «Звідки пішла земля наша. Війна в давнину не вважалася чимось жахливим, нею любили займатися, що пояснювалося як любов’ю помірятися силами із супротивником (у буквальному значенні), так і презирством до смерті. Тодішнє військове мистецтво відрізнялась від сучасної війни тим, що менше залежало від випадку, воїни більше сподівалися на свої сили та вміння. Велику роль грала етика бою, нині фактично відсутня. Визначені правила були обов’язковими для супротивників. Основним засобом ведення бою був рукопаш. Відомий вислів «подивитися супротивнику в очі» мав цілком реальний зміст. Зараз такі відношення зберігаються в спорті і у школах різноманітних єдинодноборств.
Сивої давнини наші пращури понесли в світ початки цивілізації, частиною якої, без сумніву, був і бойовий звичай.
«Спас» – одна з течій бойової культури, що існувала, була притаманна для психо-духовної культури східних слов’ян і зберіглася у звичаях українського козацтва.
Вивчаючи традиції і філософію стародавнього козачого бойового мистецтва «Спас», учні можуть з легкістю використовувати накопичений досвід у навчанні та при майбутній роботі на підприємстві. Познайомившись з філософськими думками стародавніх обрядів, можна зробити висновок, що вони не стали пережитком минулого, а й донині застосовні в сучасному житті.
Заняття проходять у спортивному залі училища с 16.00 години. Запрошуємо бажаючих.