День скорботи і пам’яті жертв депортації
(18-20 травня 1944-го року)
«У вагонах, в яких вивозили татар з Криму, було нічим дихати. Люди непритомніли, падали. Старші люди, яким самим було важко дихати, піднімали на руки дітей, ближче до дірок в стелі вагону, аби подихали вони. Це запам’ятала моя мама.» (Ахтем Сейтаблаєв).
Так склалося історично, що наші народи мають тісні взаємини. Ми повинні передусім поважати один одного. В цій повазі — наше майбутнє.
Українці і кримські татари на своєму шляху не раз проходили через, те, що їх намагалися знищити.
Роковини депортації щорічно вшановуються 18 травня. Саме цього дня у 1944 році о четвертій годині ранку почалося виселення кримських татар з Криму. Основана її хвиля тривала два дні і завершилася 20-го травня. Радянська влада звинуватила кримськотатарський народ у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Усіх кримських татар, що залишалися на півострові, вивезли до Середньої Азії і на Урал. Тільки дорогою на заслання і у перший рік після депортації загинуло більше 30 тисяч чоловік.
Депортація — примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території — найдавніше явище.
18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими.
Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду …
«Це зле колесо історії повторюється. І в цьому колесі знову можуть втратити життя сотні і сотні тисяч людей», – каже Рефат Чубаров, голова меджлісу кримськотатарського народу.
Корисні посилання.
С.О. № 23 «Депортація кримських татар»
Д/ф «Кримські татари: «Крим – наш!» (ф.1)
Д/ф «Кримські татари: «Крим – наш!» (ф.2)
Кримські татари. Хто вони? · Ukraїner
Лиля Буджурова. Воспоминания по дороге домой
Не купленный билет-тоска по Родине Крым(стихи Лилии Буджуровой)
Лиля Буджурова. «Мой Крым — мой Бог»