prodavets-01Продавець продовольчих товарів
Продавець непродовольчих товарів

Торгове ремесло – одне з найстаріших занять. Воно з’явилося тоді, коли з’явилися і гроші, і людям потрібно було обмінювати товари на гроші і навпаки.

Але слово «продавець» прийшло в наш побут лише в кінці XIX століття, коли в Росії стали з’являтися перші великі магазини, торгові підприємства і універмаги. До цього люди, які займалися торгівлею, називалися по-різному. Довгий час центральною фігурою в торгівлі залишався купець. Він їздив по містах, продавав, купував, перепродував. Другою видною фігурою в торгівлі після купця був прасол – скупник. Він їздив по селах и скуповував сільськогосподарські продукти: скотину, м’ясо, рибу, овочі, зерно, а потім формував з них партії та вигідно їх перепродував більш великим торговцям. Поряд з просолами на ринку діяла велика група дрібних торгівців (офіней, ходебщиків, коробейників, щепетильників), які займалися розвозом промислових товарів.

Перш ніж купити товар, покупцю необхідно отримати консультацію у фахівця, а потім розрахуватися. Якби ніхто не консультував клієнтів, не відпускав необхідні йому товари, то складно уявити, як би виглядав процес покупки зокрема і система роздрібної торгівлі в цілому. Від професіоналізму продавця безпосередньо залежать продажу. Це обов’язкова ланка в ланцюжку «товар-покупець».

Попит на професійних продавців великий, так як торгівля бурхливо розвивається. Постійно з’являються нові магазини, ринки, торгові центри, супермаркети. У зв’язку з цим зростає роль працівників торгівлі, підвищуються вимоги до їх професійної підготовки.

Продавець – кваліфікований фахівець для роботи на сучасних підприємствах торгівлі, спеціалізованих магазинах, супермаркетах та універсамах.

Професія продавця відноситься до сфери обслуговування та торгівлі. Це робота з людьми, робота нелегка, але дуже цікава.

Професія «Продавець продовольчих (непродовольчих) товарів» відноситься до однієї з найбільш затребуваних, адже з кожним роком кількість товарів зростає, і збільшується кількість торгових підприємств. Навіть розвиток інтернету і онлайн-торгівлі не може скасувати потреба в людях даної спеціальності, хоча сама професія з появою ПК сильно модернізувалася.

Продавець виступає як посередник між виробниками промислових і населенням. Він рекламує наявний товар, пропонує взаємозамінний товар, підраховує його вартість, перевіряє реквізити чека, упаковує товар, видає покупку. Стежить за своєчасним поповненням запасів товарів, термінами їх реалізації. Оформляє гарантійні паспорти на товари: звіряє найменування, кількість, комплектність, сортність, ціни, відповідність маркування, ярлики виробника, наявність пломб. Підраховує чеки (гроші), здає їх в установленому порядку і т.п. Може працювати за касовим апаратом. Оформляє прилавкові вітрини.

Професія продавця відноситься до сфери обслуговування та торгівлі. Це робота з людьми, робота нелегка, але дуже цікава.

Сучасний кваліфікований продавець повинен володіти здібностями комерсанта, актора, художника, психолога, бути стриманим та люб’язним, винахідливим та дотепним, справжнім майстром своєї справи.

Професію продавця продовольчих товарів набувають у професійно-технічних навчальних закладах: ліцеях, училищах, ВПУ, де учні навчаються. В кабінетах, майстернях і лабораторіях учні отримають необхідні для даної професії знання, вміння та навички. Після навчання вони будуть знати:

  • асортимент товарів, класифікацію,
  • правила розшифрування штрихового коду товару;
  • порядок розрахунку із споживачами, в тому числі за кредитними картками; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації;
  • правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання, РРО;
  • форми і методи обслуговування покупців, правила продажу продовольчих товарів, правила торговельного обслуговування населення;
  • порядок проведення інвентаризації;
  • основи ціноутворення та оподаткування;
  • сфери застосування інформаційних технологій;
  • правила торгівлі товарами певної групи;
  • асортимент, призначення, способи використання і догляду за товарами певної групи;
  • терміни зберігання;
  • вимоги, що пред’являються до якості товару;
  • стан споживчого попиту.